Спроба осягнути становлення аутистичної структури особистості через праці Жака Лакана

Стаття, опублікована в Українському психоаналітичному журналі Том 2 № 1 (2024)
Іван Пронько
У поданій статті запропонована психоаналітична гіпотеза про становлення психічної структури аутистичної особистості на основі творчого доробку Ж. Лакана з теми психічних структур. У першому розділі статті автор надає загальну клінічну інформацію про аутизм та приводить деякі психоаналітичні класичні концепції, які свого часу зробили внесок у розуміння дитячої психопатології загалом та аутизму зокрема. Виклад основного змісту автор починає з обговорення клінічного випадку Маленького Діка, який М. Кляйн наводить у роботі 1930 року «Важливість символоутворення у розвитку Его», а Лакан коментує у семінарі «Роботи Фройда з техніки психоаналізу». Автор статті бачить у хлопчика з наведеного клінічного випадку явні ознаки аутизму. У наступній частині роботи автор пропонує концепцію, що пояснює розвиток аутизму соціальними факторами, а саме особливостями взаємодії дитини з її найближчим оточенням – матір’ю та батьком на ранніх етапах її розвитку. Головною причиною розвитку аутизму, згідно із запропонованою теорією, є тотальна материнська опіка, що формує для індивіда повний аналог утроби після народження. Отже, автор формулює висновок, що вплив на ранні відносини дитини, що має прояви аутизму, з її батьками якомога раніше може мати потенціал для корекції її психологічної структури та покращення соціалізації такої особистості у майбутньому. Читати на сайті журналу

Розлади аутистичного спектру через призму психоаналітичної теорії

Доповідь на Третьому симпозіумі школи дитячого психіатра 9 листопада 2023 р.
Іван Пронько

Офіційна наука пов’язує з аутизмом близько 700 різноманітних генетичних порушень, проте вони виявляються не у всіх, а у менше ніж половини пацієнтів. При наявності аутизму у одного з монозиготних близнюків, вірогідність розвитку цього стану у іншого близнюка ніколи не становить 100%, незважаючи на повністю ідентичний генетичний матеріал.
Згідно клінічній настанові з аутизму Європейського товариства дитячої та підліткової психіатрії, єдиний вид терапії, що підтвердив свою ефективність у серйозних дослідженнях – це психологічне втручання, яке впливає на взаємодію батьків з дитиною на ранніх етапах її розвитку. Найбільш доказовими є підходи JASPER (Joint Attention, Symbolic Play, Engagement and Regulation) та PACT (Paediatric Autism Communication Therapy).
В той же час найбільш розповсюдженим у світі підходом до корекції проявів аутизму є ABA, Applied Behavior Analysis – Прикладний аналіз поведінки.
Усі ці фактори сприяють тому, що постійно виникає спокуса пояснити розвиток Аутизму соціальними факторами, а саме особливостями взаємодії дитини з її найближчим оточенням – матір’ю та батьком.
Читати далі…

Аутизм як психічна структура: становлення та можливості впливу

Доповідь на VIII Міжнародній Літній Психоаналітичній школі 3 вересня 2023 р.
Іван Пронько

Розповсюдженість аутизму збільшується з кожним роком. Якщо у 2018 у США частота цього стану визначалась, як 1 випадок на 44 дитини, то вже у 2020 ця цифра становить 1 на 36 дітей.
Сьогодні офіційна наука наполягає на нейробіологічній природі цього стану, незважаючи на те, що досі не окреслена чітка причина аутизму, не виявлені органічні зміни, які були б притаманні усім аутистам та не існує фармакологічного лікування, яке могло б суттєво вплинути на основні клінічні прояви.
Єдиний вид терапії, що підтвердив свою ефективність у серйозних дослідженнях – це психологічне втручання, яке впливає на взаємодію батьків з дитиною на ранніх етапах її розвитку. Незважаючи на це, психоаналіз все ще знаходиться осторонь аутизму.
Чи може лаканівський психоаналіз допомогти нам зрозуміти логіку аутистичного суб’єкта, суб’єкта який знаходиться поза межами Едіпового комплексу та пов’язаного з ним рабського дискурсу?
Читати далі…

У пошуках сенсу тривоги: від Фрейда та Лакана до К’єркегора та Сократа

Доповідь на конференції “Життя після втрати” 19 листопада 2022 р.
Іван Пронько

Ті чи інші прояви тривоги, вірогідно властиві кожному індивіду, причому сприймаються вони завжди як дещо невизначене, те, що складно піддається вербалізації. Така широка розповсюдженість та універсальність проявів дозволяють розглядати тривогу у якості базисного психологічного явища, поява якого сягає своїм корінням первісного досимволічного часу існування суб’єкта.
Одні з перших спроб зрозуміти та зменшити тривогу були задокументовані ще у Стародавній Греції. Багато відомих мислителів минулого та сьогодення також присвятили цьому питанню численні праці. Але чи знаємо ми сьогодні про таке загадкове явище, як тривога більше ніж 100 чи 1000 років тому? Чи навчились за цей час якось на неї впливати?
Читати далі…

Розгортання драми буття

Іван Пронько
Свобода великої кількості людей нині опинилася під загрозою. Можливість самим приймати рішення, здатність звичайних людей керувати владою – замість усього цього пропонується покірне слідування чужій волі та абсолютна залежність більшості від правлячого класу. Можлива недоступність актуалізує свободу і робить її особливо бажаною. Водночас одним із найвищих проявів свободи є свобода психічна… Читати далі…

Unfolding the drama of being

Ivan Pronko
The freedom of a vast number of people is now under threat. Instead of the ability to make their own decisions, the possibility of ordinary people to control the power, it is offered to humbly follow someone else’s will and the total dependence of the majority on the ruling class. Possible inaccessibility actualizes freedom and makes it especially desirable. At the same time, one of the highest manifestations of freedom is mental liberty… Read more…

Біографія Лакана

Жак Марі Еміль Лакан (13 квітня, 1901 – 9 вересня 1981) – французький психоаналітик, зробивший значний внесок у сучасний психоаналіз та філософію. Вважається одним з найвпливовіших аналітиків після З.Фрейда. Починаючи з 1953 року і до смерті Лакан проводить щорічні семінари присвячені певній темі, де в усній формі намагається донести до слухачів основи свого бачення психічної сфери людини та можливості впливу на цю сферу з допомогою психоаналізу. Поряд з публічними виступами творчість Лакана формують ряд друкованих робіт, більш структурованих, проте менш зрозумілих для широкого читача. Читати далі…

Стаття Сержіо Бенвенуто.
Психоаналіз у війні. Дебати з російськими колегами.

Переклад Наталії Наливайко.
Протягом багатьох років я спостерігаю онлайн чи очно за супервізійними групами російських психоаналітиків, які живуть та практикують у різних містах, навіть за межами Росії. Це дорогі друзі, а також колеги, які уважно стежать за західним психоаналізом, особливо французьким, багато хто називається лаканістами. Деякі з цих аналітиків ненавидять Путіна і називають його Путлер (Путін + Гітлер), кажуть, що режим слідкує за ними і засуджують вторгнення в Україну. Але не багато з них.  Читати далі…

Семейные комплексы в формировании индивида (1938)

В 1938 году во «Французской энциклопедии» была опубликована статья Лакана «Семья». Позже будет указано, что сути этой статьи лучше соответствует название «Семейные комплексы в формировании индивида».
Статья не была опубликована в 1966 году в сборнике «Написанное», потому что издатель предложил автору не превышать общий объем книги в 1000 страниц. Повторно статья была опубликована уже после смерти Лакана в 1984 году, а также в 2001 году в сборнике «Другое написанное».
В настоящее время эта работа считается первым письменным трудом Лакана в направлении психоанализа.
В разделе “Семейные комплексы в формировании индивида” можно ознакомиться с переводом статьи.

Колетт Солер «Парадоксы симптома в психоанализе»

Лакановские тексты и учения не испытывают недостатка в парадоксальных формулах. Насколько симптом вовлекается, настолько эти парадоксы достигают высшей точки в идее, что нормативная гетеросексуальность сама по себе является симптомом, и, что половые партнеры являются симптомами друг для друга.
Обладает ли Лакан, будучи шутливым и потворствующим, своим пресловутым пристрастием к парадоксу? Выполняет ли он интеллектуальную акробатику? Вопросы могут отскакивать до бесконечности, но я, например, прихожу к выводу от всех моих прочтений и моего клинического опыта, что мы здесь встречаем Лакана уже не парадоксального. Читать далее…

Введение к чтению 17 семинара Лакана

Иван Пронько
Невозможно разобраться в отношениях между означающими в схеме любого из дискурсов, определенных Лаканом, не дав сперва определение самим означающим. Четыре означающих, составляющие в разных комбинациях четыре дискурса, как и места, которые они занимают получают свое значение в дискурсе господина. Попробуем с помощью данного дискурса понять значение a, S1, S2, $ и место каждого из них, которое можно обозначить соответственно х1, х2, х3, х4. Читать далее…

Еще один комментарий к 6 главе 17 семинара Жака Лакана

Иван Пронько
Уже с начала 6 главы Лакан вспоминает свое определение означающего: «Означающее – это то, что представляет субъекта перед другим означающим».
…но перед каким? Может быть перед первым означающим, которым является означающее матери? Читать далее…

Попытка интерпретации работы Жака Лакана «Семейные комплексы в формировании индивида» 

Иван Пронько
Любая теория, претендующая на объяснение психического мира человека, должна раскрываться в онтогенезе и, в идеале, опираться на материальный субстрат, т.е. на данные гистологии, анатомии и физиологии. Будь то теория, объясняющая развитие психики генетическим материалом или теория, делающая акцент на влиянии общества в развитии индивида, она обязана продемонстрировать воздействие определенного фактора на конкретном временном этапе – от рождения (правильнее было бы сказать от появления возможности воспринимать) и до окончательного формирования личности (т.е. установления стойких типов взаимодействия с окружающими объектами).
Момент появления в 1938 году в 8 томе Французской энциклопедии статьи Жака Лакана «Семейные комплексы в формировании индивида» можно считать моментом возникновения оригинальной лакановской теории формирования субъекта. Читать далее…