У 1964 році від Міжнародної Психоаналітичної асоціації (МПА) надходить вимога до Французького Психоаналітичного товариста (ФПТ) виключити Жака Лакана з переліку тренінгових аналітиків. Тільки у цьому випадку національне товариство може увійти до складу МПА.
Лакан залишає ФПТ та засновує власне обʼєднання, Фрейдову Школу Парижу. Він публікує «Засновчий Акт», яким визначає принципи діяльності нової навчальної установи.
Новостворену Школу Лакан визначає як «організм, у якому має бути виконана робота у полі відкритому Фрейдом для відновлення ріжучого леза його істини». Він зазначає, що «Для виконання роботи ми приймемо принцип безперервної розробки в малій групі. Кожна з них складатиметься щонайменше з трьох осіб, щонайбільше з п’яти, чотири – оптимальна кількість. ПЛЮС ОДНА людина буде відповідальна за відбір, обговорення та закінчення роботи кожного».
Таким чином була заснована навчальна практика Картелю – роботи у групі рівних між собою осіб, що спільно працюють над однією з тем під час періодичних зустрічей. У таких групах відсутнє місце для вчителя, активна роль шукача істини відведена учню.
У «Психоаналітичній Артілі» будь-хто бажаючий може долучитися до роботи у картелі.