Психоаналітична Артіль – канал в Телеграм
У Телеграм-каналі об’єднання “Психоаналітична Артіль” публікується інформація про формування нових картелей, з’являються нові статті та переклади та відбувається обговорення проблемних питань. Доєднуйтесь!
Жак Лакан – Засновчий Акт (1964)
Чи може становлення психоаналітика відбутися в рамках університетської системи? Жак Лакан має свою відповідь, яку він окреслив у Засновчому акті Французької психоаналітичної школи у 1964 році…
Раді повідомити, що, за сприяння Психоаналітичної Артілі, було здійснено перший український переклад «Засновчого акту» — промови Лакана, яка проголошувала заснування Французької психоаналітичної школи, організму, який за задумом мав сформувати нові покоління психоаналітиків, справжніх психоаналітиків за стандартами Лакана. Акт – це маніфест створення унікальної системи навчання, що мала оформити опозицію до університетського дискурсу і “відновити гостроту леза істини” Фройдового вчення такою, як її бачив засновник Школи
Що необхідно для формування спеціалістів у цій галузі? Який стосунок психоаналізу до науки? Як створити власну школу з нуля?
Відповіді на ці та інші питання ви знайдете в цьому і в наступних текстах серії.
Завантажити Жак Лакан – Засновчий Акт (1964)
Психоаналітична Артіль
Незважаючи на те, що психоаналіз створювався для звільнення суб’єкта від обмежуючого впливу суспільних норм, правил та вимог, ми можемо констатувати, що сьогодні аналітичне поле обмежено парканом егоцентричного авторитарного дискурсу та скуто міцним ланцюгом домінуючого означника грошей.
Все це призводить до безкінечного блукання між оманливими людинолюбивими ідеалами, істина несвідомого бажання лишається забута та знецінена. Вільна думка придушується обов’язком сліпого бездумного запам’ятовування та дослівного відтворення тверджень авторитетів.
Через це, було прийнято рішення заснувати незалежну спільноту «Психоаналітична Артіль», основною метою якої є розширення меж психоаналітичного знання для звільнення індивіда від Дискурсу Господаря у всіх його проявах.
Діяльність Артілі спирається на наступні принципи:
– Відсутність авторитетів та обмеження концентрування влади;
– Зневага до матеріальних цінностей;
– Протистояння індивідуалістським егоцентричним прагненням.
На даний момент вже сформований канал в Телеграм
Запрошуємо усіх бажаючих приєднуватись до побудови нового вільного простору для спільного наближення до істини суб’єкта.
Учасники об’єднання
«Психоаналітична Артіль»
Травматичний досвід у пацієнтів з РАС (психодинамічний аналіз клінічного перебігу та терапевтичних практик)
Доповідь на VIII науково-практичній школі з питань аутизму, 6 червня 2024 р. Відео.
Іван Пронько
Спроба осягнути становлення аутистичної структури особистості через праці Жака Лакана
Стаття, опублікована в Українському психоаналітичному журналі Том 2 № 1 (2024)
Іван Пронько
У поданій статті запропонована психоаналітична гіпотеза про становлення психічної структури аутистичної особистості на основі творчого доробку Ж. Лакана з теми психічних структур. У першому розділі статті автор надає загальну клінічну інформацію про аутизм та приводить деякі психоаналітичні класичні концепції, які свого часу зробили внесок у розуміння дитячої психопатології загалом та аутизму зокрема. Виклад основного змісту автор починає з обговорення клінічного випадку Маленького Діка, який М. Кляйн наводить у роботі 1930 року «Важливість символоутворення у розвитку Его», а Лакан коментує у семінарі «Роботи Фройда з техніки психоаналізу». Автор статті бачить у хлопчика з наведеного клінічного випадку явні ознаки аутизму. У наступній частині роботи автор пропонує концепцію, що пояснює розвиток аутизму соціальними факторами, а саме особливостями взаємодії дитини з її найближчим оточенням – матір’ю та батьком на ранніх етапах її розвитку. Головною причиною розвитку аутизму, згідно із запропонованою теорією, є тотальна материнська опіка, що формує для індивіда повний аналог утроби після народження. Отже, автор формулює висновок, що вплив на ранні відносини дитини, що має прояви аутизму, з її батьками якомога раніше може мати потенціал для корекції її психологічної структури та покращення соціалізації такої особистості у майбутньому. Читати на сайті журналуРозлади аутистичного спектру через призму психоаналітичної теорії
Доповідь на Третьому симпозіумі школи дитячого психіатра 9 листопада 2023 р.
Іван Пронько
Офіційна наука пов’язує з аутизмом близько 700 різноманітних генетичних порушень, проте вони виявляються не у всіх, а у менше ніж половини пацієнтів. При наявності аутизму у одного з монозиготних близнюків, вірогідність розвитку цього стану у іншого близнюка ніколи не становить 100%, незважаючи на повністю ідентичний генетичний матеріал.
Згідно клінічній настанові з аутизму Європейського товариства дитячої та підліткової психіатрії, єдиний вид терапії, що підтвердив свою ефективність у серйозних дослідженнях – це психологічне втручання, яке впливає на взаємодію батьків з дитиною на ранніх етапах її розвитку. Найбільш доказовими є підходи JASPER (Joint Attention, Symbolic Play, Engagement and Regulation) та PACT (Paediatric Autism Communication Therapy).
В той же час найбільш розповсюдженим у світі підходом до корекції проявів аутизму є ABA, Applied Behavior Analysis – Прикладний аналіз поведінки.
Усі ці фактори сприяють тому, що постійно виникає спокуса пояснити розвиток Аутизму соціальними факторами, а саме особливостями взаємодії дитини з її найближчим оточенням – матір’ю та батьком.
Читати далі…
Аутизм як психічна структура: становлення та можливості впливу
Доповідь на VIII Міжнародній Літній Психоаналітичній школі 3 вересня 2023 р.
Іван Пронько
Розповсюдженість аутизму збільшується з кожним роком. Якщо у 2018 у США частота цього стану визначалась, як 1 випадок на 44 дитини, то вже у 2020 ця цифра становить 1 на 36 дітей.
Сьогодні офіційна наука наполягає на нейробіологічній природі цього стану, незважаючи на те, що досі не окреслена чітка причина аутизму, не виявлені органічні зміни, які були б притаманні усім аутистам та не існує фармакологічного лікування, яке могло б суттєво вплинути на основні клінічні прояви.
Єдиний вид терапії, що підтвердив свою ефективність у серйозних дослідженнях – це психологічне втручання, яке впливає на взаємодію батьків з дитиною на ранніх етапах її розвитку. Незважаючи на це, психоаналіз все ще знаходиться осторонь аутизму.
Чи може лаканівський психоаналіз допомогти нам зрозуміти логіку аутистичного суб’єкта, суб’єкта який знаходиться поза межами Едіпового комплексу та пов’язаного з ним рабського дискурсу?
Читати далі…
У пошуках сенсу тривоги: від Фрейда та Лакана до К’єркегора та Сократа
Доповідь на конференції “Життя після втрати” 19 листопада 2022 р.
Іван Пронько
Ті чи інші прояви тривоги, вірогідно властиві кожному індивіду, причому сприймаються вони завжди як дещо невизначене, те, що складно піддається вербалізації. Така широка розповсюдженість та універсальність проявів дозволяють розглядати тривогу у якості базисного психологічного явища, поява якого сягає своїм корінням первісного досимволічного часу існування суб’єкта.
Одні з перших спроб зрозуміти та зменшити тривогу були задокументовані ще у Стародавній Греції. Багато відомих мислителів минулого та сьогодення також присвятили цьому питанню численні праці. Але чи знаємо ми сьогодні про таке загадкове явище, як тривога більше ніж 100 чи 1000 років тому? Чи навчились за цей час якось на неї впливати?
Читати далі…
Біографія Лакана
Жак Марі Еміль Лакан (13 квітня, 1901 – 9 вересня 1981) – французький психоаналітик, зробивший значний внесок у сучасний психоаналіз та філософію. Вважається одним з найвпливовіших аналітиків після З.Фрейда. Починаючи з 1953 року і до смерті Лакан проводить щорічні семінари присвячені певній темі, де в усній формі намагається донести до слухачів основи свого бачення психічної сфери людини та можливості впливу на цю сферу з допомогою психоаналізу. Поряд з публічними виступами творчість Лакана формують ряд друкованих робіт, більш структурованих, проте менш зрозумілих для широкого читача. Читати далі…
Стаття Сержіо Бенвенуто.
Психоаналіз у війні. Дебати з російськими колегами.
Переклад Наталії Наливайко.
Протягом багатьох років я спостерігаю онлайн чи очно за супервізійними групами російських психоаналітиків, які живуть та практикують у різних містах, навіть за межами Росії. Це дорогі друзі, а також колеги, які уважно стежать за західним психоаналізом, особливо французьким, багато хто називається лаканістами. Деякі з цих аналітиків ненавидять Путіна і називають його Путлер (Путін + Гітлер), кажуть, що режим слідкує за ними і засуджують вторгнення в Україну. Але не багато з них. Читати далі…