Робоча група “Техніка психоаналізу”
Під час щотижневих зустрічей проходить обговорення першого семінару Жака Лакана “Праці Фрейда з техніки психоаналізу”
Онлайн, безкоштовно
Робоча група “Психози”
Під час щотижневих зустрічей проходить обговорення третього семінару Жака Лакана “Психози”
Онлайн, безкоштовно
Розгортання драми буття
Іван Пронько
Одна з психоаналітичних теорій становлення психічного світу суб’єкта була сформульована Жаком Лаканом у 1938 році у його статті “Сім’я”, яка була підготовлена для Французької енциклопедії. У цій роботі привертають увагу 2 особливості: перша – відвертість, з якою автор описує механізми і послідовність формування суб’єкта, така відвертість буде вже не властива пізнішим роботам Лакана; друга особливість – впевненість, яка притаманна більшості тверджень – описуючи етапи формування суб’єкта, Лакан не висловлює припущення, не висуває спірну теорію – він повідомляє з позиції знаючого, що викликає деяке здивування, адже у наступних, більш пізніх роботах, що вже стали класичними, він вибудовуватиме свою теорію за допомогою зовсім інших термінів.
Багато ідей Лакана з його статті «Сім’я» являються тісно пов’язаними з тезами, висунутими 15 роками раніше, одним із ранніх соратників Фрейда, Отто Ранком у його книзі «Травма народження та її значення для психоаналізу». Схоже розуміння обома авторами логіки становлення суб’єкта та співпадіння у найдрібніших деталях деяких прикладів, дозволяють розглядати їх роботи як два орієнтири для досягнення однієї і тієї ж мети.
У даній статті наводиться опис становлення психічного світу суб’єкта, підготовлений на основі тверджень, наведених Жаком Лаканом та Отто Ранком у згаданих вище роботах. Читати далі…
Травматичний досвід у пацієнтів з РАС (психодинамічний аналіз клінічного перебігу та терапевтичних практик)
Доповідь на VIII науково-практичній школі з питань аутизму, 6 червня 2024 р. Відео.
Іван Пронько
Спроба осягнути становлення аутистичної структури особистості через праці Жака Лакана
Стаття, опублікована в Українському психоаналітичному журналі Том 2 № 1 (2024)
Іван Пронько
У поданій статті запропонована психоаналітична гіпотеза про становлення психічної структури аутистичної особистості на основі творчого доробку Ж. Лакана з теми психічних структур. У першому розділі статті автор надає загальну клінічну інформацію про аутизм та приводить деякі психоаналітичні класичні концепції, які свого часу зробили внесок у розуміння дитячої психопатології загалом та аутизму зокрема. Виклад основного змісту автор починає з обговорення клінічного випадку Маленького Діка, який М. Кляйн наводить у роботі 1930 року «Важливість символоутворення у розвитку Его», а Лакан коментує у семінарі «Роботи Фройда з техніки психоаналізу». Автор статті бачить у хлопчика з наведеного клінічного випадку явні ознаки аутизму. У наступній частині роботи автор пропонує концепцію, що пояснює розвиток аутизму соціальними факторами, а саме особливостями взаємодії дитини з її найближчим оточенням – матір’ю та батьком на ранніх етапах її розвитку. Головною причиною розвитку аутизму, згідно із запропонованою теорією, є тотальна материнська опіка, що формує для індивіда повний аналог утроби після народження. Отже, автор формулює висновок, що вплив на ранні відносини дитини, що має прояви аутизму, з її батьками якомога раніше може мати потенціал для корекції її психологічної структури та покращення соціалізації такої особистості у майбутньому. Читати на сайті журналуРозлади аутистичного спектру через призму психоаналітичної теорії
Доповідь на Третьому симпозіумі школи дитячого психіатра 9 листопада 2023 р.
Іван Пронько
Офіційна наука пов’язує з аутизмом близько 700 різноманітних генетичних порушень, проте вони виявляються не у всіх, а у менше ніж половини пацієнтів. При наявності аутизму у одного з монозиготних близнюків, вірогідність розвитку цього стану у іншого близнюка ніколи не становить 100%, незважаючи на повністю ідентичний генетичний матеріал.
Згідно клінічній настанові з аутизму Європейського товариства дитячої та підліткової психіатрії, єдиний вид терапії, що підтвердив свою ефективність у серйозних дослідженнях – це психологічне втручання, яке впливає на взаємодію батьків з дитиною на ранніх етапах її розвитку. Найбільш доказовими є підходи JASPER (Joint Attention, Symbolic Play, Engagement and Regulation) та PACT (Paediatric Autism Communication Therapy).
В той же час найбільш розповсюдженим у світі підходом до корекції проявів аутизму є ABA, Applied Behavior Analysis – Прикладний аналіз поведінки.
Усі ці фактори сприяють тому, що постійно виникає спокуса пояснити розвиток Аутизму соціальними факторами, а саме особливостями взаємодії дитини з її найближчим оточенням – матір’ю та батьком.
Читати далі…
Аутизм як психічна структура: становлення та можливості впливу
Доповідь на VIII Міжнародній Літній Психоаналітичній школі 3 вересня 2023 р.
Іван Пронько
Розповсюдженість аутизму збільшується з кожним роком. Якщо у 2018 у США частота цього стану визначалась, як 1 випадок на 44 дитини, то вже у 2020 ця цифра становить 1 на 36 дітей.
Сьогодні офіційна наука наполягає на нейробіологічній природі цього стану, незважаючи на те, що досі не окреслена чітка причина аутизму, не виявлені органічні зміни, які були б притаманні усім аутистам та не існує фармакологічного лікування, яке могло б суттєво вплинути на основні клінічні прояви.
Єдиний вид терапії, що підтвердив свою ефективність у серйозних дослідженнях – це психологічне втручання, яке впливає на взаємодію батьків з дитиною на ранніх етапах її розвитку. Незважаючи на це, психоаналіз все ще знаходиться осторонь аутизму.
Чи може лаканівський психоаналіз допомогти нам зрозуміти логіку аутистичного суб’єкта, суб’єкта який знаходиться поза межами Едіпового комплексу та пов’язаного з ним рабського дискурсу?
Читати далі…
У пошуках сенсу тривоги: від Фрейда та Лакана до К’єркегора та Сократа
Доповідь на конференції “Життя після втрати” 19 листопада 2022 р.
Іван Пронько
Ті чи інші прояви тривоги, вірогідно властиві кожному індивіду, причому сприймаються вони завжди як дещо невизначене, те, що складно піддається вербалізації. Така широка розповсюдженість та універсальність проявів дозволяють розглядати тривогу у якості базисного психологічного явища, поява якого сягає своїм корінням первісного досимволічного часу існування суб’єкта.
Одні з перших спроб зрозуміти та зменшити тривогу були задокументовані ще у Стародавній Греції. Багато відомих мислителів минулого та сьогодення також присвятили цьому питанню численні праці. Але чи знаємо ми сьогодні про таке загадкове явище, як тривога більше ніж 100 чи 1000 років тому? Чи навчились за цей час якось на неї впливати?
Читати далі…
Unfolding the drama of being
Ivan Pronko
The freedom of a vast number of people is now under threat. Instead of the ability to make their own decisions, the possibility of ordinary people to control the power, it is offered to humbly follow someone else’s will and the total dependence of the majority on the ruling class. Possible inaccessibility actualizes freedom and makes it especially desirable. At the same time, one of the highest manifestations of freedom is mental liberty… Read more…
Біографія Лакана
Жак Марі Еміль Лакан (13 квітня, 1901 – 9 вересня 1981) – французький психоаналітик, зробивший значний внесок у сучасний психоаналіз та філософію. Вважається одним з найвпливовіших аналітиків після З.Фрейда. Починаючи з 1953 року і до смерті Лакан проводить щорічні семінари присвячені певній темі, де в усній формі намагається донести до слухачів основи свого бачення психічної сфери людини та можливості впливу на цю сферу з допомогою психоаналізу. Поряд з публічними виступами творчість Лакана формують ряд друкованих робіт, більш структурованих, проте менш зрозумілих для широкого читача. Читати далі…
Стаття Сержіо Бенвенуто.
Психоаналіз у війні. Дебати з російськими колегами.
Переклад Наталії Наливайко.
Протягом багатьох років я спостерігаю онлайн чи очно за супервізійними групами російських психоаналітиків, які живуть та практикують у різних містах, навіть за межами Росії. Це дорогі друзі, а також колеги, які уважно стежать за західним психоаналізом, особливо французьким, багато хто називається лаканістами. Деякі з цих аналітиків ненавидять Путіна і називають його Путлер (Путін + Гітлер), кажуть, що режим слідкує за ними і засуджують вторгнення в Україну. Але не багато з них. Читати далі…